Як на мене, однією з найбільш прекрасних сторін психотерапії є те, що звичне в життєвому побуті слово “провина” (вживання якого, втім, у більшості випадків є некоректним і обумовленим лише особливостями нашої культури) замінюється набагато більш ємним (і відповідним) словом “відповідальність “. І це не просто лінгвістична гра. Я б сказала, що це своєрідна культура життя.

Культура провини передбачає поділ світу на чорне і біле. Я зробила вибір, він виявився неправильним, відповідно, я винна (і, швидше за все, повинна понести покарання).

Культура відповідальності – це зовсім інший підхід до навколишньої дійсності. Не існує правильного чи неправильного вибору, є тільки актуальний на даний момент (і він йде від серця). Але при цьому я відповідаю як за свій вибір, так і за його наслідки. І тут може бути багато відтінків.

Мені подобається жити в різнокольоровому світі. А вам?

Все, що про тіло і сексуальність – дуже часто є дивним, лякаючим і незрозумілим, а не приємним, вільним і цікавим. Особливо у нашому суспільстві. Особливо жінкам (хоча чоловікам теж непросто із вічними кліше мачо-захисника-добувача, але ця тема, мабуть, заслуговує окремої статті). Про секс кричать на кожному розі і рекламують з його допомогою усе, що тільки можна, від шкарпеток до бетону, і одночасно здорова сексуальність є досить табуйованою.

Звідси, як мені здається, крайнощі і в тілесності, і в проявах себе. Або спідниця-пояс і велике декольте, або балахон майже до п’ят. Або схуднути до анорексії і вкачати у себе тонну різних препаратів, або заховати себе під n-ною кількістю ваги і забути, коли в останній раз фарбувала губи. Або стати залізною бізнес-леді без права на особисте життя, або розчинитися в шлюбі і сімейних обов’язках. І ще багато різного дивного і страшного, а не кайфового і відкритого. Read More