Якщо ти прийдеш до мене із надією почути: «Не плач, усе буде добре», то будь готовий зіткнутися із розчаруванням.
Адже я скажу тобі зовсім інше.

Я скажу тобі: «Плач, нехай зі сльозами йде багаторічна напруга і біль.
І так, добре не буде, принаймні, завжди.

Буде по-різному. Але у тебе є шанс знову відчути себе живим.
Витягти своє серце з-під тонн льоду і знову почути, як воно б’ється.

І якщо ти готовий до цього непростого, але захоплюючого шляху, я стану твоїм провідником. Ризикнеш?»

Будь ласка, будь.
Я не можу забрати твій біль, на жаль, я не Господь Бог і не надлюдина. Я можу тільки бути поруч і відгукуватися своїм власним болем.

Будь ласка, будь. Я захоплююся тобою і тим, як ти виживаєш у цьому непростому світі. Ти називаєш себе слабким, навіть не підозрюючи, скільки у тебе насправді сили. Хоча б тому, що ти не зраджуєш себе навіть у цьому стражданні. Хоча б тому, що говориш про свій біль.

Будь, благаю. Не потрібно нікому нічого доводити. Я приймаю тебе із твоїм сумом, відчаєм і безсиллям. Ти цінний для мене таким, який ти є. Не віриш? Що ж, це нормально і я поважаю твій вибір. Адже тебе стільки раз зраджували і обманювали. Твоя довіру – цінний дар. Я готова чекати. Read More