Зі мною складно. Я – десь поламана, недовірлива, зіпсована попереднім досвідом токсичних, нездорових стосунків. Багато з них я «успішно» підтримувала сама, не усвідомлюючи того, роками, бо не вміла по-іншому і панічно боялася самотності. Тому я часто раню себе фразами і вчинками, які для тебе не несуть в собі жодного послання образити, принизити, зруйнувати. Можливо, це пов’язано з тим, що довгий час я могла відчути себе важливою і потрібною лише через біль. Дурна звичка, але вона сидить у мені ще глибше, ніж в когось залежність від сигарет, і приносить у сто крат більше шкоди.

Зі мною часом нестерпно. Я можу бути злою без будь-якої на те видимої причини. Я можу боляче вдарити по самому вразливому місцю у відповідь на любов, ніжність і турботу. Все тому, що мені до сих пір далеко не завжди вдається приймати щирі пориви. Зі страху, недовіри, застарілих концепцій.

Але я вчуся, я намагаюся. Спотикаюся, падаю, знову піднімаюся і пробую знову і знову. Заради себе. Заради тебе. Заради нас. Заради нашого теперішнього. Read More