Якщо людина не присвоює собі якусь властивість власної особистості, то вона починає відчувати найрізноманітніші почуття з приводу її наявності у інших. Цей цікавий захисний механізм психіки називається проекцією, і він може як допомагати, так і шкодити.

Якщо уявити особистість у вигляді картинки-пазла, то такі відсутні властивості будуть присутні у вигляді порожнин, непомітних людині. Зате відповідні відсутні «шматочки» в інших будуть підсвічуватися підсвідомістю, немов ліхтариком.

Пам’ятаю, раніше ввижалися мені всюди злі і агресивні люди, і це значно погіршувало якість мого життя, адже спілкування ставало мукою, повною страху і недовіри. Уже відвідуючи свого психотерапевта, я виявила у собі великий обсяг пригніченої агресії, і нарешті змогла сказати про себе: «Так, я буваю і зла». Жити стало набагато приємніше…

Прикладів може бути багато. Той, хто не приймає своє тіло бачить всюди некрасивих / товстих / худих / кривоногих / потрібне підкреслити. Той, хто боїться власної ніжності засуджує «перебір» поцілунків і обіймів. Той, хто не вміє поводитися вільно і пустувати, буде косо дивитись на «цих божевільних».

Принадність психотерапії у тому, що вона допомагає присвоїти собі колись відірвані частини особистості, що робить життя багатшим і цікавішим. А також допомагає у процесі саморозвитку.